Хто регулюватиме крипторинок в Україні: НБУ чи НКЦПФР

Україна нарешті намагається врегулювати ринок віртуальних активів, але головне питання — хто саме буде його контролювати. Національний банк України (НБУ) та Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) мають різні бачення того, як має працювати регулювання. Основним документом, що визначатиме правила гри, є законопроєкт №10225-д «Про обіг віртуальних активів», який планують розглянути у Верховній Раді в листопаді 2026 року, а набрати чинності він має з 1 липня 2027 року.

Позиція НКЦПФР: секторальна модель на зразок ЄС

Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку наполягає на секторальній моделі регулювання, яка максимально наближена до європейського регламенту MiCA (Markets in Crypto-Assets). Голова НКЦПФР Олексій Семенюк неодноразово підкреслював, що регулювання має виходити не з назви технології, а з економічної природи діяльності та ризику, який вона створює.

Згідно з пропозицією НКЦПФР, розподіл повноважень має бути таким:

• НБУ отримує під свою опіку токени електронних грошей (EMT), які за економічною суттю найближчі до грошей і платіжних систем.
• НКЦПФР бере на себе регулювання всіх інших категорій віртуальних активів, їх публічної пропозиції, допуску до торгівлі, а також авторизацію та нагляд за більшістю постачальників послуг.

Комісія вважає, що ризики, пов’язані з залученням коштів інвесторів, зберіганням активів, організацією торгівлі та публічною пропозицією, добре знайомі саме регулятору ринків капіталу. Вони наполягають, що чіткий розподіл повноважень має бути закріплений прямо в законі, а не визначатися пізніше через урядові постанови, щоб уникнути плутанини для бізнесу та інвесторів.

Позиція НБУ: акцент на безпеку та суверенітет

Національний банк України також підтримує необхідність регулювання ринку на основі європейського підходу MiCA, але виступає з серйозними застереженнями щодо поточної редакції законопроєкту. Головний принцип НБУ — розвиток крипторинку не повинен створювати загроз для монетарного суверенітету, фінансової стабільності та економічної безпеки України.

НБУ виділяє три ключові ризики в поточному тексті законопроєкту:

1. Неконтрольований допуск іноземних токенів. Документ дозволяє вихід на український ринок іноземних активів, які можуть виконувати функції грошей, але не підпадають під належне регулювання у своїх країнах. Це загрожує монетарному суверенітету та фінансовій стабільності.
2. Регуляторні прогалини. Іноземні активи можуть отримувати несправедливі переваги порівняно з українськими, обходячи строгі вимоги та створюючи «сірі» зони поза наглядом.
3. Ризики монополізації та корупції. Положення про авторизацію операторів торговельних майданчиків залишають за НКЦПФР занадто широкий розсуд щодо їх кількості без належних антиконкурентних механізмів, що може призвести до монополізації ринку.

Через ці ризики НБУ не може підтримати законопроєкт у його поточній редакції та закликає до його доопрацювання.

В чому полягає ключова суперечність?

Головним каменем спотикання залишається не питання «чи регулювати?», а «як саме розподілити повноваження?». повідомляє, що НБУ наполягає на чіткому розподілі послуг і піднадзорних установ, тоді як НКЦПФР і профільний комітет ВРУ використовують модель, за якої Комісія охоплює значну частину ринку.

Зокрема, одним з конкретних пунктів розбіжностей є контроль над операціями з обміну віртуальних активів на готівку. НБУ, за даними, виступає за обмеження таких операцій, побоюючись втрати контролю над грошовими потоками.

Шлях до компромісу та майбутнє регулювання

Процес ухвалення закону був непростим. Ще влітку 2026 року повідомляв про відкладення другого читання через відсутність міжвідомчого консенсусу. Незважаючи на те, що 4 листопада 2026 року профільний комітет ВРУ рекомендував ухвалити законопроєкт, протиріччя між регуляторами залишаються дуже гострими.

Обидва регулятори схильні до компромісів. НБУ, зокрема, вже погоджувався на пропозицію обмежити кількість операторів торговельних майданчиків на першому етапі трьома суб’єктами за результатами конкурсу. Однак у фінальному тексті ця норма була розмитою, що і викликало занепокоєння.

Ідеальним сценарієм для України є прийняття збалансованого закону, який:

• Чітко розподіляє зони відповідальності між НБУ та НКЦПФР.
• Запроваджує ефективні механізми захисту від ризиків для фінансової стабільності.
• Створює прозорі умови для бізнесу та надійний захист для інвесторів.
• Повністю відповідає європейським стандартам MiCA, що є важливою вимогою МВФ.

Часті запитання

Чи буде регулюватися крипторинок в Україні? Так, Україна активно працює над прийняттям закону про віртуальні активи (№10225-д). Його планують розглянути в листопаді 2026 року, а набрати чинності він може з 1 липня 2027 року.

Хто саме буде моїм регулятором — НБУ чи НКЦПФР? Це залежатиме від типу вашої діяльності. Якщо ви працюєте з токенами, подібними до електронних грошей (EMT), — це сфера НБУ. Якщо ваша діяльність пов’язана з залученням інвестицій, торгівлею активами чи їх зберіганням (окрім EMT), — найімовірніше, це буде компетенція НКЦПФР. Остаточний розподіл стане зрозумілим після ухвалення закону.

Чому НБУ проти поточного законопроєкту? НБУ вбачає в поточній редакції документа три ключові ризики: неконтрольований вхід іноземних токенів, що загрожує фінансовій стабільності; регуляторні прогалини для іноземних компаній; а також потенційні ризики монополізації та корупції через нечіткі правила авторизації учасників ринку.