Офіційний, міжбанківський і готівковий курс: у чому різниця

Офіційний, міжбанківський і готівковий курс: у чому різниця

В Україні одночасно існують кілька курсів долара: офіційний, міжбанківський і готівковий. Ця “множинність курсів” часто спантеличує громадян, які бачать різні цифри на екранах телевізорів, у додатках банків і на вітринах обмінників. Розбіжність між ними обумовлена різними механізмами формування, специфікою ринків і валютними обмеженнями, запровадженими Національним банком з початку повномасштабної війни. Розуміння цих відмінностей допомагає краще орієнтуватися у фінансових питаннях і приймати обґрунтовані рішення.

Що таке офіційний курс гривні

Офіційний курс гривні до іноземних валют розраховується Національним банком України (НБУ). З 3 жовтня 2023 року НБУ перейшов від фіксованого курсу до режиму керованої гнучкості обмінного курсу. За цим режимом офіційний курс більше не встановлюється директивно, а визначається на основі курсів угод на міжбанківському валютному ринку.

На практиці це означає, що офіційний курс став набагато ближчим до реальних ринкових умов, хоча НБУ і надалі активно втручається в торги, щоб компенсувати структурний дефіцит валюти та обмежувати різкі курсові коливання. Цей курс використовується для бюджетних розрахунків, обліку та офіційної звітності.

Як формується міжбанківський курс

Міжбанківський валютний ринок — це площадка, де банки купують і продають валюту між собою. Операції тут здійснюються у безготівковій формі. Котирування на міжбанку є найчутливішим індикатором балансу попиту та пропозиції валюти серед великих учасників ринку.

Національний банк є активним учасником цього ринку. Він проводить інтервенції, продаючи резерви, щоб запобігти різкому ослабленню гривні, або купуючи надлишкову валюту, щоб стримати надмірне зміцнення. Саме на основі даних цих торгів і розраховується тепер офіційний курс.

Чому готівковий курс завжди вищий

Готівковий курс — це ціна, за якою банки та небанківські фінустанови продають і купують доларові банкноти у населення через мережу обмінних пунктів. Найпомітніша для пересічного громадянина риса цього курсу — його вартість завжди вища за офіційний та міжбанківський. Станом на кінець 2023 року різниця зазвичай становила 1–2%.

Ця різниця обумовлена об’єктивними економічними причинами:

  1. Високі операційні витрати. Робота з готівкою потребує логістики: інкасації, охорони, доставки, утримання обмінних пунктів. Банкам також потрібно платити комісію (близько 1%) за підкріплення кас готівковою валютою, яку вони купують на міжбанку в безготівковій формі.
  2. Валютні обмеження. НБУ ввів низку обмежень, які ускладнюють банкам свободний обмін безготівкової валюти на готівкову та назад. Як зазначав заступник голови НБУ Олег Чурий, банки можуть купувати готівкову валюту і продавати її на міжбанку, але практично не можуть робити це у зворотний бік через обмеження регулятора.
  3. Маржа банків. Фінустанови закладають у курс продажу власний процент прибутку, щоб покрити витрати та заробити.

Як пояснив голова НБУ Кирило Шевченко, різниця між офіційним і готівковим курсами є наслідком існування валютних обмежень, необхідних для захисту міжнародних резервів країни.

КритерійОфіційний курсМіжбанківський курсГотівковий курс
Хто встановлюєНБУ (на основі даних міжбанку)Ринок (банки)Банки та обмінники
Форма валютиРозрахунковий (безготівковий)БезготівковаГотівкова (банкноти)
УчасникиНБУ, державаБанкиБанки, обмінники, населення
ВолатильністьНизька (коригується НБУ)Висока (залежить від попиту/пропозиції)Середня (залежить від попиту населення)
Основне призначенняДержрозрахунки, звітністьМіжбанківські операціїОбмін валюти для населення

Чи можуть курси повністю зрівнятися?

Повне зникнення різниці між курсами майже неможливе через вже згадані об’єктивні витрати на обслуговування готівкового ринку. Однак Національний банк прагне мінімізувати цю різницю. За даними НБУ, в рамках Стратегії пом’якшення валютних обмежень, різниця між офіційним та готівковим курсом вже тривалий час не перевищує 1%.

Для вирівнювання тиску на різних сегментах ринку НБУ запровадив механізми, які дозволяють частково перевести попит населення з готівкового в безготівковий русло. Зокрема, це можливість купівлі валюти для зарахування на картку або на тримісячні конверсійні депозити. Це дозволяє дещо зменшити навантаження на обмінні пункти.

Часті запитання

Чому я не можу купити долар по офіційному курсу? Офіційний курс — це розрахунковий індикатор, а не ціна продажу для населення. Купівля готівкових банкнот пов’язана з додатковими витратами для банку (доставка, охорона, інкасація), які включаються в кінцеву ціну. Тому курс в обміннику завжди буде вищим за офіційний.

Який курс є найбільш реальним? Усі курси “реальні”, але для різних цілей. Для міжнародних розрахунків бізнесу важливий міжбанківський курс. Для державної статистики — офіційний. А для громадянина, який хоче купити або продати банкноти, єдиною реальною ціною є готівковий курс у його банку або обміннику.

Чи може готівковий курс стати нижчим за офіційний? В умовах ринкової економіки це практично неможливо через економічну недоцільність. Банк не продаватиме валюту собі в збиток, враховуючи витрати на її фізичне забезпечення. Якщо на міжбанку долар коштує 37 гривень, то продати його в касі дешевше, ніж за 37.50–37.70 гривень, для банку було б збитково.

Теги: 
курс долара
валютний ринок
офіційний курс
міжбанківський курс
готівковий курс
НБУ